Дорійський лад

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дорі́йський лад — один із давньогрецьких та середньовічних ладів. Назва походить від одного з найголовніших племен давньої Греції — дорійців.

Давньогрецька музика

[ред. | ред. код]

В давньогрецькій системі дорійський лад розглядався як октавний, складений з двох дорійських тетрахордів.


прослухати

Дорійський лад вважається найхарактернішим для греків і був одним з найшанованіших серед грецьких мислителів. Так, на думку Геракліда, згідно з переказом Атенія

«Дорійська гамма виражає мужність, урочистість, вона не розливається у весіллі, але є серйозною і сильною, не строката і не різноманітна»[1]

Платон і Аристотель також вважали цей лад «мужнім» і врівноваженим, Аристотель вважав цей лад корисним для виховання[2]. В цьому відношенні дорійський лад нерідко протиставляли фригійському, як екстатичному і збуджуючому.

Сучасність

[ред. | ред. код]

В результаті плутанини, допущенної анонімним середньовічним автором IX століття, починаючи з середньовіччя і до сучасності давньогрецький дорійський лад був перейменований у фригійський тоді як давньогрецький фригійський став дорійським.

Таким чином за сучасною термінологією дорійським називається лад, що схожий на натуральний мінор, але відрізняється високим шостим ступенем, наприклад: дорійський лад від ноти ре

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. (Athen. XIV 624 d).
  2. "Політика" VIII 7, 1342 b